Wallungen

і ми говорили про Netflix
і про війну.
про зброю для України
і гриби в моєму холодильнику
ми говорили про наші хворі кістки
одяг, гормони, вітаміни,
наші кар'єри та наших партнерів
ШІ та всі кризи
про які ми читаємо сьогодні

but what is it with the hate in the world
and what is it with my flowers
they are dying, it’s too hot
but there’s nobody to water them
during my Ayurveda retreat
I compete with the time, and how are you ?

let me have a sip of wine
and I’ll tell you what I think
about the elections, the stars and tanks
I’ll tell you how I see the future or the past
through James Webb Space Telescope
how I cope with not having hope
for the world
as long as it gives me comfort
and the feeling of importance
I’m informed, and how about you?

there’s an olive in my mouth
mixed with quinoa salad
and the fruit
strange fruit, bitter touch
a sip of a french wine,
intertwined with words like
strike and mother and all the other
less important people
but have we ever spoken about NATO?
the kids in Yemen or Plato?

глобалізація в моїх устах
самодостатнє поєднання смаку, звуку та думки
нічого нового
завжди доказ життя в цьому
квазі 3-вимірній казці про щастя та успіх
Я ситий, а ти як?

Ось вона приходить без запрошення
довге світле волосся
її краса кричить мені в обличчя,
з залишками природи в очах.
в тих веселкових очах
замаскованих під довіру, як вона думала.

under those layers
I imagine her short past
her future
and the answers
to why the heck does she think
I’d be happy to get her advice

I hope she’s not planning
To talk to me
with only 20 years of being here
in this world

there is a perfume wall between us
sweet – flowers dung on my tongue
I do not breathe
I hope she won’t talk
I hope she won’t instruct me
about the needs
of my mid – forties face

і тоді почнеться
з наполегливістю, багато слів
Я біжу до того глухого стану мого розуму
Єдиний спосіб уникнути
її ідеї про те, як переосмислити
вік, мої зморшки
темні плями і в'ялі щоки

ah, she knows so well what I need
reciting the lyrics of that Douglas Lied
thinking – I’ll be happy to get her guidance
about the demands of midlife crisis

і благодать - це не те, що я відчуваю
припливи - ось що я відчуваю,
потреба в боксерській груші або крику,
проблиск в кінці цього тунелю, повного слів.

I need a solution for my mood
not another reason for being rude
if I only could…
I’m shrinking, I’m thinking
whether to buy
the most expensive thing in the store
or nothing at all
I need a solution for my anger

і благодать - це не те, що я відчуваю
припливи - ось що я відчуваю,
перепади настрою.
Туман у голові
Відсутність мотивації
Головні болі
Нічна пітливість
Болючість у грудях
Припливи
Припинення місячних
Проблеми з травленням
Швидкий набір ваги
Втрата лібідо
Сухість піхви
Остеопороз
Скутість суглобів
М'язові болі
Зниження впевненості в собі
Тонке волосся
Суха шкіра
Акне
Сухість очей
Зморшки
Сухість у роті
Здуття живота
Втома
Безсоння
Тривога
Біль при сечовипусканні
Відчуття липкості
Печіння в роті.
Волосся на обличчі
Запаморочення
Відсутність концентрації уваги
Депресія

Ось вона приходить без запрошення
довге світле волосся
її краса кричить мені в обличчя
Її ім'я: Продай мені все, що маєш

я знаю це місце небуття
королівських лінощів і святого висіння.
місце, де я ніколи не відкриваю додаток про погоду,
і маю піжаму на всі випадки життя.

a silent protest of the dust spread around all the floors
like grey blow-balls dispersed around the summer afternoon
but I don’t care, I let them live their dusty lives

і я, як королева свого часу
дефілюю між диваном і кухнею.
замовляючи їжу та зітхаючи про щасливий день

I make a list of all the things I won’t do today:
I won’t try
I won’t let the guilt to sneak in this light room
only sunlight in the room
I won’t…

I won’t plan, or… I will
It’s nice to spend a minute or two
thinking about me do
nothing else but making blue
like that German girl I knew
she was the best, the master in blau machen
she would be able to make the whole world easy
like Sunday morning,

easy like the feather lost in that baby – blue sky

Everything starts with a cloud.
from big bang to the cloud
to the little big bang of the birth,
to bean stew every Friday,
from hating it to loving it,
to getting sick of it over the years,
to becoming nostalgic about the familiar, and missing that stew again,
working on it until it tastes like mother’s, then passing the recipe to the first friend that visited.

тонке поєднання свідомих і несвідомих дій
створює ідеальне рагу з квасолі.

entropy of my will,
longing for the Friday’s bean stew in my family home,
a bit of stardust,
technology,
infinite procrastination,
hunger, 400g of white beans planted by some Stephan in Oyten,
and extra time that social distancing gave us to start missing the things.

meanwhile the snow stopped,
that tireless boy from downstairs is turning the building upside-down
the universe is still expanding,
my neighbourhood sounds busy,
police sirens acting like Munich is a metropole,
and I’m trying to get my head around this chaotic thoughts,
eager to make an order of this disorder of a system.
all turning towards transformation,
as Greeks would translate.

There is no end. there is only the process that is happening in uncountable Nows.
Now now now…

at the end there can still be some dancing with the dead,
ashes turned into shiny colorful beads,
or what I would choose – sitting on a chair, in the fanciest of clothes,
with a lit cigarette in my lips.

він починається з хмари, і закінчується в ній же.